Методичні наробки

Розвиток пізнавальної активності  учнів на уроках математики

У північних народів є простий і мудрий афоризм : «Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати людині дві рибини, вона буде ситою два дні. Якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя».

               Так і в навчанні : скільки б у школяра не було предметних знань і вмінь, старанності, сумлінності – їх усе одно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку.  Саме тому сьогодення все наполегливіше вимагає пошуку таких форм та методів пошуково-дослідницької  діяльності молодших школярів , впровадження яких сприяло б активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищувало б ефективність набуття учнями нових знань, вмінь, розвивало логічне мислення , творчу активність, а також навички коллективно злагоджених дій. Через систему пізнавальних завдань за допомогою прийомів розумової діяльності учні вдосконалюють уміння аналізувати, диференціювати ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити.

 Учителеві має бути цікаво те, що він робить, як веде урок. Коли вчитель задоволений,

щасливий від створеного уроку, то й енергія та бажання пізнати щось нове обов’язково передається дітям, стимулює їх креативність. Усю свою роботу я підпорядковую єдиній меті: досягти  на уроці бажаного результату шляхом зацікавлення учнів навчальним матеріалом, щоб на кінець уроку дитина раділа від власних успіхів і відчувала інтелектуальну спроможність.

Ми бачимо, що в наш час змінюються пріоритети цілей навчання. На перший план висувається його розвиваюча функція, культ самостійності і нестандартності думки, який стимулює розвиток пізнавальної  активності дітей. В навчанні цінна не лише сама істина, але й сам процес її здобування, пошуку, спроби, помилки, усвідомлення прийомів розумової роботи – тобто все, що розвиває творчу думку школяра, привчає їх мислити і діяти  самостійно. Активність думки вчитель збуджує тим, що створює умови для дозрівання думки. Найперші помічники для вчителя у цьому добре сформульовані пізнавальні завдання  на доведення судження вчителя, власної думки учня.

На уроках ознайомлення з навколишнім світом, а згодом природознавства я даю учням добірку вправ для стимулювання пізнавальної активності учнів. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення. А потім критично аналізувати їх і відбирати правильні відповіді.

Головне – не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти прийомів досягнення результату. Природа пошуку у всіх випадках одна: дати відповідь на питання “як”, “чому”, виявити допитливість.

Ось зразки таких завдань.

- Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку и восени? Чому?

- Поясніть, чому взимку майже завжди випадає сніг, а не дощ?

- Чому в зимовий час, якщо відчинити кватирку у повітрі утворюється туман, а в теплу погоду ми цього не помічаємо?

- Чому взимку багаття горить яскравіше, ніж улітку? (Взимку повітря густіше, отже в однаковому об’ємі більше кисню, який і підтримує горіння).

- Коли утворюються крижані бурульки: у відлигу чи в мороз?

- Чому рослини не можна поливати в сонячну погоду?

- Які комахи мають такі ж назви як і ссавці? (Жуки-носоріг, олень, слоник, метелик-ведмедиця).

- Павук не комаха. Чому?

- Чому течія річки посередині швидша, ніж біля берегів?

- Моря весь час поповнюються прісною водою річок. Проте солоність морської води не зменшується. Чому?

- Які тварини ростуть протягом усього життя? (Риби).

- Чи п’є жаба воду?

- Які зайці добре плавають? (морські зайці – тюлені).

Дуже важливим є стимулювання пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Міцні знання, уміння й навички учні набувають у процесі активної пізнавальної діяльності, важливим збудником якої є інтерес. Щоб підтримати цей інтерес використовує різні форми зацікавленості: дидактичні і сюжетні ігри, задачі у віршах, задачі-жарти, ребуси, ігрові і цікаві ситуації. Не менш корисні вправи із серії “ Цікава математика ”, “ У царстві геометричних фігур ”, в яких передбачається оригінальне розв’язування нестандартних задач, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, доведення. Вони потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення.

      Для дитини шести - семирічного віку один із головних мотивів навчання - прагнення до активної участі (колективної чи індивідуальної ) в певній корисній діяльності класу, завдяки якій вона утверджує себе в своєму маленькому колективі.

        Головним у моїй роботі з дітьми на уроках математики є розвиток логичного мислення  і  математичного мовлення.  На це націлюють і чинні підручники та програма початкового курсу. Чимало засобів та прийомів описано в методичній літературі. Я намагаюся використовувати їх комплексно, щоб уникнути монотонного и одноманітного розв"язування вправ і задач.

Під час вивчення арифметичних дій добрий результат дає робота з таблицями: заповнюючи їх, школярі чітко, по черзі  називають математичні терміни і правила знаходження невідомих компонентів.

Корисні для розвитку мовлення и мислення різноманітні математичні диктанти, які я часто практикую на уроках.

Наприклад:

1. 3а день з погано закритого крана витікає 14 л води. У школі 25 кранів. Скільки літрів води може витекти з усіх цих кранів?  Як позбутися втрат води?

2. Ліс росте довго. Посаджені  сьогодні  дерева стануть великими лише тоді , коли підростуть онуки тих, хто їх саджав. Зрізати дерева можна буде через 85 - 95років. У яких роках це буде?

З. Знайди суму чисел 18 і 4; збільши 59 на 9; до 39 додай 7; від 81 відніми 5; додай три шістки; додай три сімки; додай три вісімки; додай три дев'ятки.

Як відомо, одне з головних завдань початкового курсу матема­тики - формування обчислювальних навичок. Однак треба не лише навчити додавати, віднімати тощо_, а й  виконувати ці дії раціонально, осмислено. Для цього важливо розвивати математичну  кмітливість. Міцність і автоматизм потрібних навичок досягається у процесі тривалих вправлянь,та оскільки однотипні завдання втомлюють дітей, їх необхідно урізноманітнювати.

Також на уроці активізують діяльність таблиці – довідники, сигнальні картки.  Вдало проходить такий вид роботи, як "гімнастика розуму". Діти швидко відповідають на запитання вчителя:

-       Що буде, коли 8 поділити навпіл?

-       На що схожа половина яблука?

-       Скількома цифрами записано числа 530035, 300033?

-       Подати у вигляді добутку двох чисел 35, 42, 54, 63, 72, 12.

Часом діти працюють групами і за виконану роботу оцінку одержує вся група. Це вимагає від кожної дитини організованості, максимальної цілеспрямованості, мобілізації своїх знань, умінь.

Діти із задоволенням знаходять вихід з числових лабіринтів, розв’язують ребуси, "купують" потрібні речі в іграшковому магазині.

Ребуси.

ті100                    3∟ник            7'я

і100рія                 за3мати          40а

ли100к                 3логія             р1а

100лиця               с3ж                 г1а

кі100чка               ві3на              5,ниця

100рона               3буна             пі2л

100рож                 3вога              7,к

мі100                    3зуб                7,но

100матолог          3мати              7,ль

піс100лет             ак3са              ,7,я

сви100к                3котаж            ,2за

Ці та подібні завдання постійно тримають учнів в "бойовій готовності" , активізують розумову діяльність. Діти доводять правильність своєї думки, а це – шлях пізнання.

У сучасній початковій школі відбувається системне оновлення матеріалу і перехід до нової структури навчання. Організація навчального процесу, за якої учень сидить мовчки за партою, слухає вчителя і намагається запам’ятати те, що йому говорять, не може забезпечити повноцінного формування особистості, переживання ситуації успіху, творчої самореалізації. Тому навчальну діяльність спрямовую на активне залучення до навчально – виховного процесу кожного учня, зміну процесу навчання і виховання та вдосконалення його.

        Від творчого вчителя до творчого учня 

Скажіть мені і я забуду.
Покажіть мені і я запам'ятаю.
Дайте можливість обговорити і я зрозумію.
Дайте можливість навчити і я досягну досконалості.
                                  Конфуцій

Інтерактивне навчання – специфічна форма організації пізнавальної діяльності учнів початкових класів 
( з досвіду роботи)

Анотація. У статті викладено досвід використання інтерактивних технологій як засобу розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів. Вміщені поради Чередник Т.Г., вчителя початкових класів, фрагменти уроків по використанню інтерактивних технологій.

This article covers the issue of using interactive technologies as a method of cognitive activity of junior pupils. Also, it contains pieces of advice and lessons fragments which were performed by Cherednik T.G

              Хмарні технології

19.10.2016 року, 

вчителі початкових класів НВО №25

Мельник Т.О., Корж Т.М., Чередник Т.Г. 

стали учасниками міського семінару – практикуму 

з проблеми: 

«Впровадження хмарних технологій навчання на уроках початкових класів».